Пам'ятаю у 80-х роках, коли я працював в Ляйпцизькому університеті, був у мене друг Ганс Краузе. Дивакуватий такий професор з тонкими закрученими вусиками, зовсім не по моді... Але щось я відволікся.
Була в нас з паном Краузе одна традиція. О другій годині, в перерві між лекціями в запилених аудиторіях, ми виходили на вулицю з безліччю маленьких кав'ярень та ресторанчиків у пошуках гастрономічних шедеврів.
І вірите чи ні, одного сонячного дня, такого як оце сьогодні за вікном, натрапили ми на один малесенький заклад, який ховався в тіні вузької вулички. Всівшись у куточку, ми, не зазираючи до меню, замовили найкращу страву закладу. І яким же було моє здивування, коли старенька пані з великою червоною хусткою на плечах - власниця закладу - винесла такий же червоний борщ. Уявляєте, борщ! І це був найкращий борщ, який я коли-небудь їв.
І ось сьогодні, такого ж морозного дня, мені принесли надзвичайний червоний борщ. І знову, як безліч років тому, я ніби опинився поряд із дивакуватим Гансом, старенькою власницею в червоній хустці... але заклад інший - моя "Фляшка Кляйна". А ось і сам неперевершений борщ
Була в нас з паном Краузе одна традиція. О другій годині, в перерві між лекціями в запилених аудиторіях, ми виходили на вулицю з безліччю маленьких кав'ярень та ресторанчиків у пошуках гастрономічних шедеврів.
І вірите чи ні, одного сонячного дня, такого як оце сьогодні за вікном, натрапили ми на один малесенький заклад, який ховався в тіні вузької вулички. Всівшись у куточку, ми, не зазираючи до меню, замовили найкращу страву закладу. І яким же було моє здивування, коли старенька пані з великою червоною хусткою на плечах - власниця закладу - винесла такий же червоний борщ. Уявляєте, борщ! І це був найкращий борщ, який я коли-небудь їв.
І ось сьогодні, такого ж морозного дня, мені принесли надзвичайний червоний борщ. І знову, як безліч років тому, я ніби опинився поряд із дивакуватим Гансом, старенькою власницею в червоній хустці... але заклад інший - моя "Фляшка Кляйна". А ось і сам неперевершений борщ
