Захотілося мені якось приготувати своє власне пиво, по науці, з характерним німецьким педантичним підходом. Начитавшись розумних праць, наслухавшись сивочолих мужів, продегустувавши десятки літрів хмільного напою, я вирішив, що повністю готовий до цього відповідального процесу, і замовив насіння найкращого хмелю у троюрідного кузена свого дядька (а він свого часу зелень різну продавав).
Моя люба дружна дивилася на все це зі скепсисом, але не втручалася, приховуючи сміх за кашлем. А я ж посіяв те зерно на клумбі за рестораном і чекав (̶і̶ ̶ч̶е̶к̶а̶в̶,̶ ̶і̶ ̶ч̶е̶к̶а̶в̶), цьмулячи пиво з маленькою броварні своїх знайомих і уявляючи себе з великим та важким кубком першості за найкраще пиво у всьому світі.
А тим часом саджанці виростали та з’явились перші листочки. І коли моя голубка їх побачила, то сплеснула в долоні і, сміючись, вигукнула «хміль — не хміль, але конюшина в тебе виросла першокласна!». А я глянув на то все і вирішив, що відтепер складні справи делегуватиму професіоналам, а сам, можливо, заведу кролів (треба ж кудись ту конюшину подіти).P.s.: Зазирайте до мене в інстаграм: https://www.instagram.com/felix_klyajn/ Та заходьте на пиво Кляйна на вул. Вірменську 3 ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.